Івана 9

1І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слїпого зроду. 2І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся. 3Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому. 4Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити. 5Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові. 6Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому, 7і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий. 8Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив? 9Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я. 10Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі? 11Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я. 12Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю. 13Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого. 14Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі. 15Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу. 16Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними. 17Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк. 18Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого. 19І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить? 20Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся; 21як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить. 22Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи. 23Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте. 24Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний. 25Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу. 26Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої? 27Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути? 28Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики. 29Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він. 30Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої. 31Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає. 32Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому. 33Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого. 34Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть. 35Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого? 36Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него? 37Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він. 38Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому. 39І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились. 40І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі? 41Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.

1As he passed by, he saw a man blind from birth. 2His disciples asked him, “Rabbi, who sinned, this man or his parents, that he was born blind?” 3Jesus answered, “Neither did this man sin, nor his parents; but, that the works of God might be revealed in him. 4I must work the works of him who sent me, while it is day. The night is coming, when no one can work. 5While I am in the world, I am the light of the world.” 6When he had said this, he spat on the ground, made mud with the saliva, anointed the blind man’s eyes with the mud, 7and said to him, “Go, wash in the pool of Siloam” (which means “Sent”). So he went away, washed, and came back seeing. 8The neighbors therefore, and those who saw that he was blind before, said, “Isn’t this he who sat and begged?” 9Others were saying, “It is he.” Still others were saying, “He looks like him.” He said, “I am he.” 10They therefore were asking him, “How were your eyes opened?” 11He answered, “A man called Jesus made mud, anointed my eyes, and said to me, ‘Go to the pool of Siloam, and wash.’ So I went away and washed, and I received sight.” 12Then they asked him, “Where is he?” He said, “I don’t know.” 13They brought him who had been blind to the Pharisees. 14It was a Sabbath when Jesus made the mud and opened his eyes. 15Again therefore the Pharisees also asked him how he received his sight. He said to them, “He put mud on my eyes, I washed, and I see.” 16Some therefore of the Pharisees said, “This man is not from God, because he doesn’t keep the Sabbath.” Others said, “How can a man who is a sinner do such signs?” There was division among them. 17Therefore they asked the blind man again, “What do you say about him, because he opened your eyes?” He said, “He is a prophet.” 18The Jews therefore did not believe concerning him, that he had been blind, and had received his sight, until they called the parents of him who had received his sight, 19and asked them, “Is this your son, whom you say was born blind? How then does he now see?” 20His parents answered them, “We know that this is our son, and that he was born blind; 21but how he now sees, we don’t know; or who opened his eyes, we don’t know. He is of age. Ask him. He will speak for himself.” 22His parents said these things because they feared the Jews; for the Jews had already agreed that if any man would confess him as Christ, he would be put out of the synagogue. 23Therefore his parents said, “He is of age. Ask him.” 24So they called the man who was blind a second time, and said to him, “Give glory to God. We know that this man is a sinner.” 25He therefore answered, “I don’t know if he is a sinner. One thing I do know: that though I was blind, now I see.” 26They said to him again, “What did he do to you? How did he open your eyes?” 27He answered them, “I told you already, and you didn’t listen. Why do you want to hear it again? You don’t also want to become his disciples, do you?” 28They insulted him and said, “You are his disciple, but we are disciples of Moses. 29We know that God has spoken to Moses. But as for this man, we don’t know where he comes from.” 30The man answered them, “How amazing! You don’t know where he comes from, yet he opened my eyes. 31We know that God doesn’t listen to sinners, but if anyone is a worshiper of God, and does his will, he listens to him. 32Since the world began it has never been heard of that anyone opened the eyes of someone born blind. 33If this man were not from God, he could do nothing.” 34They answered him, “You were altogether born in sins, and do you teach us?” They threw him out. 35Jesus heard that they had thrown him out, and finding him, he said, “Do you believe in the Son of God?” 36He answered, “Who is he, Lord, that I may believe in him?” 37Jesus said to him, “You have both seen him, and it is he who speaks with you.” 38He said, “Lord, I believe!” and he worshiped him. 39Jesus said, “I came into this world for judgment, that those who don’t see may see; and that those who see may become blind.” 40Those of the Pharisees who were with him heard these things, and said to him, “Are we also blind?” 41Jesus said to them, “If you were blind, you would have no sin; but now you say, ‘We see.’ Therefore your sin remains.

1En voorbijgaande, zag Hij een mens, blind van de geboorte af. 2En Zijn discipelen vraagden Hem, zeggende: Rabbi, wie heeft er gezondigd, deze, of zijn ouders, dat hij blind zou geboren worden? 3Jezus antwoordde: Noch deze heeft gezondigd, noch zijn ouders, maar dit is geschied, opdat de werken Gods in hem zouden geopenbaard worden. 4Ik moet werken de werken Desgenen, Die Mij gezonden heeft, zolang het dag is; de nacht komt, wanneer niemand werken kan. 5Zolang Ik in de wereld ben, zo ben Ik het Licht der wereld. 6Dit gezegd hebbende, spoog Hij op de aarde, en maakte slijk uit dat speeksel, en streek dat slijk op de ogen des blinden; 7En zeide tot hem: Ga heen, was u in het badwater Siloam (hetwelk overgezet wordt: uitgezonden). Hij dan ging heen en wies zich, en kwam ziende. 8De geburen dan, en die hem te voren gezien hadden, dat hij blind was, zeiden: Is deze niet, die zat en bedelde? 9Anderen zeiden: Hij is het; en anderen: Hij is hem gelijk. Hij zeide: Ik ben het. 10Zij dan zeiden tot hem: Hoe zijn u de ogen geopend? 11Hij antwoordde en zeide: De Mens, genaamd Jezus, maakte slijk, en bestreek mijn ogen, en zeide tot mij: Ga heen naar het badwater Siloam, en was u. En ik ging heen, en wies mij, en ik werd ziende. 12Zij dan zeiden tot hem: Waar is Die? Hij zeide: Ik weet het niet. 13Zij brachten hem tot de Farizeen, hem namelijk, die te voren blind geweest was. 14En het was sabbat, als Jezus het slijk maakte, en zijn ogen opende. 15De Farizeen dan vraagden hem ook wederom, hoe hij ziende geworden was. En hij zeide tot hen: Hij legde slijk op mijn ogen, en ik wies mij, en ik zie. 16Sommigen dan uit de Farizeen zeiden: Deze Mens is van God niet, want Hij houdt den sabbat niet. Anderen zeiden: Hoe kan een mens, die een zondaar is, zulke tekenen doen? En er was tweedracht onder hen. 17Zij zeiden wederom tot den blinde: Gij, wat zegt gij van Hem; dewijl Hij uw ogen geopend heeft? En hij zeide: Hij is een Profeet. 18De Joden dan geloofden van hem niet, dat hij blind geweest was, en ziende was geworden, totdat zij geroepen hadden de ouders desgenen, die ziende geworden was. 19En zij vraagden hun, zeggende: Is deze uw zoon, welken gij zegt, dat blind geboren is? Hoe ziet hij dan nu? 20Zijn ouders antwoordden hun en zeiden: Wij weten, dat deze onze zoon is, en dat hij blind geboren is; 21Maar hoe hij nu ziet, weten wij niet; of wie zijn ogen geopend heeft, weten wij niet; hij heeft zijn ouderdom, vraagt hemzelven; hij zal van zichzelven spreken. 22Dit zeiden zijn ouders, omdat zij de Joden vreesden; want de Joden hadden alrede te zamen een besluit gemaakt, zo iemand Hem beleed Christus te zijn, dat die uit de synagoge zou geworpen worden. 23Daarom zeiden zijn ouders: Hij heeft zijn ouderdom, vraagt hemzelven. 24Zij dan riepen voor de tweede maal den mens, die blind geweest was, en zeiden tot hem: Geef God de eer; wij weten, dat deze Mens een zondaar is. 25Hij dan antwoordde en zeide: Of Hij een zondaar is, weet ik niet; een ding weet ik, dat ik blind was, en nu zie. 26En zij zeiden wederom tot hem: Wat heeft Hij u gedaan? Hoe heeft Hij uw ogen geopend? 27Hij antwoordde hun: Ik heb het u alrede gezegd, en gij hebt het niet gehoord; wat wilt gij het wederom horen? Wilt gijlieden ook Zijn discipelen worden? 28Zij gaven hem dan scheldwoorden, en zeiden: Gij zijt Zijn discipel; maar wij zijn discipelen van Mozes. 29Wij weten, dat God tot Mozes gesproken heeft; maar Dezen weten wij niet, van waar Hij is. 30De mens antwoordde, en zeide tot hen: Hierin is immers wat wonders, dat gij niet weet, van waar Hij is, en nochtans heeft Hij mijn ogen geopend. 31En wij weten, dat God de zondaars niet hoort; maar zo iemand godvruchtig is, en Zijn wil doet, dien hoort Hij. 32Van alle eeuw is het niet gehoord, dat iemand eens blindgeborenen ogen geopend heeft. 33Indien Deze van God niet ware, Hij zou niets kunnen doen. 34Zij antwoordden, en zeiden tot hem: Gij zijt geheel in zonden geboren, en leert gij ons? En zij wierpen hem uit. 35Jezus hoorde, dat zij hem uitgeworpen hadden, en hem vindende, zeide Hij tot hem: Gelooft gij in den Zoon van God? 36Hij antwoordde en zeide: Wie is Hij, Heere, opdat ik in Hem moge geloven? 37En Jezus zeide tot Hem: En gij hebt Hem gezien, en Die met u spreekt, Dezelve is het. 38En hij zeide: Ik geloof, Heere! En hij aanbad Hem. 39En Jezus zeide: Ik ben tot een oordeel in deze wereld gekomen, opdat degenen, die niet zien, zien mogen, en die zien, blind worden. 40En dit hoorden enigen uit de Farizeen, die bij Hem waren, en zeiden tot Hem: Zijn wij dan ook blind? 41Jezus zeide tot hen: Indien gij blind waart, zo zoudt gij geen zonde hebben; maar nu zegt gij: Wij zien; zo blijft dan uw zonde.