Ездра 10

1Коли Ездра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зійшлась до його дуже велика громада Ізрайлитян, чоловіків і жінок та дїтей, бо й народ дуже плакав. 2І промовив Шеханїя Ехіїленко, з синів Еламових, і сказав до Ездри: Ми провинились перед Богом нашим, що побрали за себе чужороднїх жінок у народів краєвих, але ще є надїя для Ізраїля в сьому дїлї; 3Постановім тепер завіт з Богом нашим, що за радою мого добродїя й тих, що шанують заповідї Бога нашого, ми відпустимо всїх жінок і дїтей, нарождених із них, щоб було по закону! 4Встань, бо се до тебе належить, а ми з тобою. Успокійся й роби! 5І встав Ездра й звелїв старшинам над сьвященниками, з левітами й всїм Ізраїлем поклястись, що вони так зроблять. І вони поклялись. 6І встав Ездра й пійшов від дому Божого в господу Йоханана Еліяшивенка, й прийшов туди. Не їв він хлїба й не пив води, бо впав в тугу через провину переселенцїв. 7І оповістили по Юдеї й по Ерусалимі всїм бувшим в полонї, щоб зібрались в Ерусалим, 8А хто б не прийшов через три днї, то присудом старшин та начальників буде наложений проклін на все майно його, а він сам буде вилучений від громади бранцїв. 9І зібрались за три днї в Ерусалим усї осадники Юдеї та землї Беняминової. А було се девятого місяця, двайцятого дня місяця. І седїв увесь народ на майданї коло дому Божого, й дрожав так задля сієї справи як і від дощу. 10І встав сьвященник Ездра й промовив до їх: Ви провинились, побравши собі жінок чужоплемінних, і через те збільшили провину Ізраїля. 11Так покайтесь тепер перед Господом, Богом батьків ваших, і вволїть його волю, й відлучітесь від народів краєвих і від чужороднїх жінок. 12І відповів увесь збір і сказав голосно: Як ти сказав, так і зробимо. 13Але народу багато, й пора дощова та годї стояти на улицї. Та й сього дїла не на один день і не на два, бо нас багато нагрішило в сьому дїлї. 14Нехай наші старшини заступлять місце усієї громади, й усї в наших містах, що взяли за себе чужороднїх жінок, нехай приходять сюди в призначений час, а з ними старшини з кожного міста й суддї його, доки не відвернеться від нас палаючий гнїв Бога нашого за сю річ. 15Тодї взялись за сю справу Йонатан Асаїленко й Яхзія Тиквенко, а Мешуллам та левіт Шавтай були їм помічниками. 16І зробили так повернувші з полону: Віддїлено до сього сьвященника Ездру, й голов у поколїннях, із кожного їх поколїння, а всї вони названі по іменню. І засїли вони, щоб розбірати се дїло, першого дня десятого місяця. 17І покінчили вони дослїд про всїх чоловіків, що побрали чужороднїх жінок, до першого дня першого місяця. 18І знайшлись із сьвященницьких синів побравших жінок чужоплеміннїх — із синів Ісуса Йоседекенка й його братів: Маасея, Елїезер, Ярив та Гедалїя; 19І дали вони руки свої на те, що відправлять жінок своїх, та що за свою провину мають принести барана в жертву; 20І з синів Іммерових: Хананїй та Зевадія; 21І з синів Харимових: Маасея, Елїя, Шемаїя, Ехиїл та Уззія; 22І з синів Пашхурових: Еліоєнай, Маасея, Ісмаїл, Натанаїл, Йозавад, та Еласа; 23А з левітів: Йозавад, Шимей та Келаїя (він же Клита), Патахія, Юда та Елїезер; 24А з сьпівцїв: Елїяшив; а з воротарів: Шаллум, Телем та Урій; 25А з (прочих) Ізрайлитян — із синів Парошових: Рамаїя, Іззія, Малхія, Міямин, Елеазар, Малхія та Беннїя; 26І з синів Еламових: Маттанїя, Захарія, Ехіел, Авдій, Іремот та Елїя; 27І з синів Заттуних: Елїоєнай, Елїяшив, Маттанїя, Іремот, Завад та Азиса; 28І з синів Бевайових: Йоханан, Хананїя, Забвай та Атлай; 29І з синів Ванїйових: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал та Ерамот; 30І з синів Пахат-Моавових: Адна, Хелал, Венаїя, Маасея, Маттанїя, Веселиїл, Биннуй та Манассія; 31І з синів Харимових: Елїезер, Ішшія, Малхія, Шемаїя, Симеон, 32Бенямин, Маллух, Шемарія; 33І з синів Хашумових: Матнай, Матата, Завад, Елифелет, Еремай, Манассія та Шимей; 34І з синів Банїйових: Маадай, Амрам та Уєл, 35Бенаїя, Бидая, Келугій, 36Банея, Меремот, Елїяшив, 37Маттанїя, Матнай, Яасай, 38Ваній, Биннуй, Шимей, 39Шелемія, Натан, Адаїя, 40Махнаддай, Шашай, Шарай, 41Азарієл, Шелеміягу, Шемарія, 42Шаллум, Амарія та Йосиф; 43І з синів Небових: Еїел, Маттатія, Завад, Зевина, Яддай, Йоель та Бенаїя. 44Усї цї взяли собі жінок чужоплеміннїх, і декотрі з сих жінок породили їм дїтей.

1Now while Ezra prayed and made confession, weeping and casting himself down before God’s house, there was gathered together to him out of Israel a very great assembly of men and women and children; for the people wept very bitterly. 2Shecaniah the son of Jehiel, one of the sons of Elam, answered Ezra, “We have trespassed against our God, and have married foreign women of the peoples of the land. Yet now there is hope for Israel concerning this thing. 3Now therefore let us make a covenant with our God to put away all the wives, and such as are born of them, according to the counsel of my lord, and of those who tremble at the commandment of our God. Let it be done according to the law. 4Arise; for the matter belongs to you, and we are with you. Be courageous, and do it.” 5Then Ezra arose, and made the chiefs of the priests, the Levites, and all Israel, to swear that they would do according to this word. So they swore. 6Then Ezra rose up from before God’s house, and went into the room of Jehohanan the son of Eliashib: and when he came there, he ate no bread, nor drank water; for he mourned because of their trespass of the captivity. 7They made proclamation throughout Judah and Jerusalem to all the children of the captivity, that they should gather themselves together to Jerusalem; 8and that whoever didn’t come within three days, according to the counsel of the princes and the elders, all his substance should be forfeited, and himself separated from the assembly of the captivity. 9Then all the men of Judah and Benjamin gathered themselves together to Jerusalem within the three days; it was the ninth month, on the twentieth day of the month: and all the people sat in the broad place before God’s house, trembling because of this matter, and for the great rain. 10Ezra the priest stood up, and said to them, “You have trespassed, and have married foreign women, to increase the guilt of Israel. 11Now therefore make confession to Yahweh, the God of your fathers, and do his pleasure; and separate yourselves from the peoples of the land, and from the foreign women.” 12Then all the assembly answered with a loud voice, “As you have said concerning us, so must we do. 13But the people are many, and it is a time of much rain, and we are not able to stand outside; neither is this a work of one day or two; for we have greatly transgressed in this matter. 14Let now our princes be appointed for all the assembly, and let all those who are in our cities who have married foreign women come at appointed times, and with them the elders of every city, and its judges, until the fierce wrath of our God be turned from us, until this matter is resolved.” 15Only Jonathan the son of Asahel and Jahzeiah the son of Tikvah stood up against this; and Meshullam and Shabbethai the Levite helped them. 16The children of the captivity did so. Ezra the priest, with certain heads of fathers’ households, after their fathers’ houses, and all of them by their names, were set apart; and they sat down in the first day of the tenth month to examine the matter. 17They made an end with all the men who had married foreign women by the first day of the first month. 18Among the sons of the priests there were found who had married foreign women: of the sons of Jeshua, the son of Jozadak, and his brothers, Maaseiah, and Eliezer, and Jarib, and Gedaliah. 19They gave their hand that they would put away their wives; and being guilty, they offered a ram of the flock for their guilt. 20Of the sons of Immer: Hanani and Zebadiah. 21Of the sons of Harim: Maaseiah, and Elijah, and Shemaiah, and Jehiel, and Uzziah. 22Of the sons of Pashhur: Elioenai, Maaseiah, Ishmael, Nethanel, Jozabad, and Elasah. 23Of the Levites: Jozabad, and Shimei, and Kelaiah (the same is Kelita), Pethahiah, Judah, and Eliezer. 24Of the singers: Eliashib. Of the porters: Shallum, and Telem, and Uri. 25Of Israel: Of the sons of Parosh: Ramiah, and Izziah, and Malchijah, and Mijamin, and Eleazar, and Malchijah, and Benaiah. 26Of the sons of Elam: Mattaniah, Zechariah, and Jehiel, and Abdi, and Jeremoth, and Elijah. 27Of the sons of Zattu: Elioenai, Eliashib, Mattaniah, and Jeremoth, and Zabad, and Aziza. 28Of the sons of Bebai: Jehohanan, Hananiah, Zabbai, Athlai. 29Of the sons of Bani: Meshullam, Malluch, and Adaiah, Jashub, and Sheal, Jeremoth. 30Of the sons of Pahathmoab: Adna, and Chelal, Benaiah, Maaseiah, Mattaniah, Bezalel, and Binnui, and Manasseh. 31Of the sons of Harim: Eliezer, Isshijah, Malchijah, Shemaiah, Shimeon, 32Benjamin, Malluch, Shemariah. 33Of the sons of Hashum: Mattenai, Mattattah, Zabad, Eliphelet, Jeremai, Manasseh, Shimei. 34Of the sons of Bani: Maadai, Amram, and Uel, 35Benaiah, Bedeiah, Cheluhi, 36Vaniah, Meremoth, Eliashib, 37Mattaniah, Mattenai, and Jaasu, 38and Bani, and Binnui, Shimei, 39and Shelemiah, and Nathan, and Adaiah, 40Machnadebai, Shashai, Sharai, 41Azarel, and Shelemiah, Shemariah, 42Shallum, Amariah, Joseph. 43Of the sons of Nebo: Jeiel, Mattithiah, Zabad, Zebina, Iddo, and Joel, Benaiah. 44All these had taken foreign wives; and some of them had wives by whom they had children.

1Als Ezra alzo bad, en als hij deze belijdenis deed, wenende en zich voor Gods huis nederwerpende, verzamelde zich tot hem uit Israel een zeer grote gemeente van mannen, en vrouwen, en kinderen; want het volk weende met groot geween. 2Toen antwoordde Sechanja, de zoon van Jehiel, een van de zonen van Elam, en zeide tot Ezra: Wij hebben overtreden tegen onzen God, en wij hebben vreemde vrouwen van de volken des lands bij ons doen wonen; maar nu, er is hope voor Israel, dezen aangaande. 3Laat ons dan nu een verbond maken met onze God, dat wij al die vrouwen, en wat van haar geboren is, zullen doen uitgaan, naar den raad des HEEREN, en dergenen, die beven voor het gebod onzes Gods; en laat er gedaan worden naar de wet. 4Sta op, want deze zaak komt u toe; en wij zullen met u zijn; wees sterk en doe het. 5Toen stond Ezra op, en deed de oversten der priesteren, de Levieten en gans Israel zweren, te zullen doen naar dit woord; en zij zwoeren. 6En Ezra stond op van voor Gods huis, en ging in de kamer van Johanan, den zoon van Eljasib; als hij daar kwam, at hij geen brood, en dronk geen water, want hij bedreef rouw over de overtreding der weggevoerden. 7En zij lieten een stem doorgaan door Juda en Jeruzalem, aan al de kinderen der gevangenis, dat zij zich te Jeruzalem zouden verzamelen. 8En al wie niet kwam in drie dagen, naar den raad der vorsten en der oudsten, al zijn have zou verbannen zijn; en hij zelf zou afgezonderd wezen van de gemeente der weggevoerden. 9Toen verzamelden zich alle mannen van Juda en Benjamin te Jeruzalem in drie dagen; het was de negende maand op den twintigsten in de maand; en al het volk zat op de straat van Gods huis, sidderende om deze zaak, en vanwege de plasregenen. 10Toen stond Ezra, de priester, op en zeide tot hen: Gijlieden hebt overtreden, en vreemde vrouwen bij u doen wonen, om Israels schuld te vermeerderen. 11Nu dan, doet den HEERE, uwer vaderen God, belijdenis en doet Zijn welgevallen, en scheidt u af van de volken des lands, en van de vreemde vrouwen. 12En de ganse gemeente antwoordde en zeide met luider stem: Naar uw woorden, alzo komt het ons toe te doen. 13Maar des volks is veel, en het is een tijd van plasregen, dat men hier buiten niet staan kan; en het is geen werk van een dag noch van twee; want velen onzer hebben overtreden in deze zaak. 14Laat toch onze vorsten der ganse gemeente hierover staan, en allen, die in onze steden zijn, die vreemde vrouwen bij zich hebben doen wonen, op gezette tijden komen, en met hen de oudsten van elke stad en derzelver rechters; totdat wij van ons afwenden de hittigheid des toorns onzes Gods, om dezer zaken wil. 15Alleenlijk Jonathan, de zoon van Asahel, en Jehazia, de zoon van Tikva, stonden hierover; en Mesullam, en Sabbethai, de Leviet, hielpen hen. 16En de kinderen der gevangenis deden alzo; en Ezra, de priester, met de mannen, de hoofden der vaderen, naar het huis hunner vaderen, en zij allen, bij namen genoemd, scheidden zich af, en zij zaten op den eersten dag der tiende maand, om deze zaak te onderzoeken. 17En zij voleindden het met alle mannen, die vreemde vrouwen bij zich hadden doen wonen, tot op den eersten dag der eerste maand. 18En er werden gevonden van de zonen der priesteren, die vreemde vrouwen bij zich hadden doen wonen; van de zonen van Jesua, den zoon van Jozadak, en zijn broederen, Maaseja, en Eliezer, en Jarib, en Gedalja. 19En zij gaven hun hand, dat zij hun vrouwen zouden doen uitgaan; en schuldig zijnde, offerden zij een ram van de kudde voor hun schuld. 20En van de kinderen van Immer: Hanani en Zebadja. 21En van de kinderen van Harim: Maaseja, en Elia, en Semaja, en Jehiel, en Uzia, 22En van de kinderen van Pashur: Eljoenai, Maaseja, Ismael, Nethaneel, Jozabad en Elasa. 23En van de Levieten: Jozabad, en Simei, en Kelaja (deze is Kelita), Pethahja, Juda en Eliezer. 24En van de zangers: Eljasib; en van de poortiers: Sallum, en Telem, en Uri. 25En van Israel: van de kinderen van Paros: Ramja, en Jezia, en Malchia, en Mijamim, en Eleazar, en Malchia, en Benaja. 26En van de kinderen van Elam: Mattanja, Zacharja, en Jehiel, en Abdi, en Jeremoth, en Elia. 27En van de kinderen van Zatthu: Eljoenai, Eljasib, Mattanja, en Jeremoth, en Zabad, Aziza. 28En van de kinderen van Bebai: Johanan, Hananja, Sabbai, en Athlai. 29En van de kinderen van Bani: Mesullam, Malluch en Adaja, Jasub en Seal, Jeramoth. 30En van de kinderen van Pahath-Moab: Adna, en Chelal, Benaja, Maaseja, Mattanja, Bezaleel, en Binnui, en Manasse. 31En van de kinderen van Harim: Eliezer, Jissia, Malchia, Semaja, Simeon, 32Benjamin, Malluch, Semarja. 33Van de kinderen van Hasum: Mathnai, Mattata, Zabad, Elifelet, Jeremai, Manasse, Simei. 34Van de kinderen van Bani: Maadai, Amram, en Uel, 35Benaja, Bedeja, Cheluhu, 36Vanja, Meremoth, Eljasib, 37Mattanja, Mathnai, en Jaasai, 38En Bani, en Binnui, Simei, 39En Selemja, en Nathan, en Adaja, 40Machnadbai, Sasai, Sarai, 41Azareel, Selemja, Semarja, 42Sallum, Amarja, Jozef. 43Van de kinderen van Nebo: Jeiel, Mattithja, Zabad, Zebina, Jaddai, en Joel, Benaja. 44Alle dezen hadden vreemde vrouwen genomen; en sommigen van hen hadden vrouwen, waarbij zij kinderen gekregen hadden.